В) яке місце у філософських вченнях київських вчених займає проблема співвідношення віри та розуму, як вона позначилась на новій морально-етичній концепції?

Розкрийте зміст раціоналістичних вчень, обґрунтуйте значення таких категорій як "розум", "інтелект", "свобода волі".

"Нічого немає на землі великого, крім людини і нічого великого в людині, крім розуму".

(Йосиф Кононович-Горбацький)

"Всі достоїнства, що в природі розділені на частини, в ній одній (в людині) зосередились, і вона є ніби другою природою, якщо не величиною, то повною досконалостей, рівною цілій природі".

(Феофан Прокопович)

"Найвище людське щастя в цьому житті частково полягає в мудрості й доблесті, частково − у здоров'ї тіла й добрій долі".

(Георгій Кониський)

"Бог існував раніше буття світу... як найдосконаліший розум... Ціле визначення природи збігається з Богом, в якій він із необхідністю існує і якою він рухає...".

(Феофан Прокопович)

"...етика − наука практична, що стосується вчинків людини, спрямованих на моральне добро або узгоджених із здоровим глуздом".

(Георгій Кониський)

"Активне ж життя полягає в удосконаленні моральних доброчинностей, а саме − громадянських та військових ".

(Стефан Калиновський)

Завдання 4. Філософські ідеї Григорія Сковороди.

Зверніть увагу на те, що в зазначених оцінках Г.Сковорода подається як російський філософ (що зрозуміло з огляду на те, що Україна в той час була складовою частиною Російської імперії). Чи можна це вважати свідченням міжнародного визнання творчості філософа?

"...Онтологізмом пронизане напрочуд цілісне світосприйняття "російського Сократа" − Г.С.Сковороди... Він, сповнений священного вогню "теоман", значно перевершує як натура свої глибоко оригінальні та чудові філософські твори".

(В.Ерн)

"Філософськи найбільш цінним мислителем кінця XVIII ст. був Григорій Сковорода... Він був вродженим мислителем, що цілком підпорядкував свої філософські задуми релігійному прагненню злиття із Богом. Його можна назвати першим російським вільним православним мислителем".



(С.Левицький)

В якому сенсі можна вважати людину мірою усіх речей? В чому, за Г.Сковородою, полягає мета та сенс самопізнання? Із якими давніми філософами солідаризується Г.Сковорода у цих міркуваннях?

"Підведи ж від землі твої думки і зрозумій людину, народжену в тобі від Бога... Якщо хочемо виміряти небо, землю й моря, то ми повинні, по-перше, зміряти самих себе... нашою власною мірою. А якщо нашої, всередині нас, міри не знайдемо, то чим можемо все інше виміряти? А не вимірявши спершу себе, яку користь отримаємо із знання міри в усіх інших створіннях? Чи може той, хто є сліпим у своєму домі, бути прозорливим на ринку? Люби Бога і наближайся до нього завжди, серцем і пізнанням наближайся, а не ногами та вустами. А якщо не наблизишся і не поєднаєшся із тим, хто є головою твоїй голові, то залишишся мертвою тлінню і трупом".

(Г.Сковорода)


9152821181555850.html
9152858583598531.html
    PR.RU™